Злітались падальщики на концерт осінній
Кривавий бал на згублених життях…
І захлинались струни в голосінні,
І кожен звук – забитий в серце цвях…
Продовжити читання “Поезія « Мерзенний шабаш…» окупанти влаштували у Маріуполі свято на кістках російсько – Українська війна 2022”
Поезія «Лише життя…» російсько – Українська війна 2022
І все на світі стало неважливим,
Лише життя, та, навіть, не своє,
І запах тиші – терпкий, особливий,
посеред галасу наповнює тебе…
Продовжити читання “Поезія «Лише життя…» російсько – Українська війна 2022”
Поезія «Я сьогодні…» російсько – Українська війна 2022
Я сьогодні, я зараз, я тут,
Теплий чай зігріває долоні,
Невідомий майбутній маршрут
Не важливо… Я зараз, сьогодні…
Продовжити читання “Поезія «Я сьогодні…» російсько – Українська війна 2022”
Поезія «Чуєш, кате, бійся засинати…» російсько – Украінська війна 2022»
Чуєш кате, бійся засинати,
Бо маленький хлопчик з Ірпеня
Прийде уночі, щоб нагадати,
Як вмирала вся його сім’я,
Продовжити читання “Поезія «Чуєш, кате, бійся засинати…» російсько – Украінська війна 2022»”
Поезія « Я – Україна!»
Ти думав що я вмиюся слізьми?
Впаду перед тобою на коліна?
Нащадку сумнозвісної орди
Не по зубах тобі я – Україна!!!
Продовжити читання “Поезія « Я – Україна!»”
Поезія «Небо за нас!!!»
Ти зайшов у мій дім, і з якого це права?
Це моя́ територія, мо́я земля!
Це моя́ Україна, це мо́я держава!
Ти загарбник… І серця у тебе нема…
Продовжити читання “Поезія «Небо за нас!!!»”
Поезія «Різдво в серці»
Він сидів біля магазину,
Всі кудись поспішали… Різдво…
Подарунки, пакети в машини…
Тільки це не торкнулось Його…
Продовжити читання “Поезія «Різдво в серці»”
Поезія «А це любов …»
Зимовий вечір, станція метро…
Юнак по телефону розмовляє:
– Люблю тебе, люблю… Алло, алло… –
Щаслива усмішка вуста не покидає…
Продовжити читання “Поезія «А це любов …»”
Поезія «Душа не носить корони…»
У вас висока посада,
Костюм дорогий і краватка,
Всі інші ідуть позаду
У робах, на латці латка…
Продовжити читання “Поезія «Душа не носить корони…»”
Поезія “Я прощаю, прощаю…”
Я так довго хотіла сказати прощаю,
Так щоб істинно, щоби тягар із плеча…
Та маленьке дівчатко у серці ридає
Комом в горлі чомусь застрягають слова…
Продовжити читання “Поезія “Я прощаю, прощаю…””