Пробач мені, Боже, що іноді плачу, пробач,
Ці сльози ніяк не зневіра, то – слабкість дитяча,
Такий собі тихий, безмовний, дити́нячий плач,
Що студить вогонь, який іноді надто гарячий…
Продовжити читання “Поезія “Пробач мені, Боже…””
Поезія “Водію…”
Не спіши, не лети галопом,
Не женися за адреналіном,
Може там десь за поворотом
На дорозі чиясь дитина…
Продовжити читання “Поезія “Водію…””
Поезія “Особлива Людина”
Коли у душі – небеса,
А щастям стає кожна днина,
Це значить у тво́є життя
Прийшла особлива Людина…
Продовжити читання “Поезія “Особлива Людина””
Поезія “Колись…”
Колись, тримаючи мої долоні,
Мов скарб, що найдорожчий від усіх,
Ти поглядом обіймеш мої скроні,
Побачивши на них вже перший сніг…
Продовжити читання “Поезія “Колись…””
Поезія “Дорога моя людина ( моїй мамі )”
Моя рідна, ти – моя душа
Ти в житті – моє благословення,
Моє сонце і моя весна,
Мої крила і моє натхнення!
Продовжити читання “Поезія “Дорога моя людина ( моїй мамі )””
Поезія “Безмежний світ…”
Безмежний світ… Безмежні я і ти,
Безмежні мрії і любов безмежна…
Прощань немає, є лишень мости,
Страху немає, тільки обережність…
Продовжити читання “Поезія “Безмежний світ…””
Поезія “Рідна людина…”
Коли забирає проникливий біль
В полон твої дні і хвилини,
Ти зможеш піднятися крізь заметіль,
Бо поруч є рідна людина…
Продовжити читання “Поезія “Рідна людина…””
Поезія “Якісне взуття…”
Така красива, радісна, успішна,
Така щаслива, впевнена така…
– Сідай, дитино, поговорим трішки,
Заходь, отут залиш своє взуття…
Продовжити читання “Поезія “Якісне взуття…””
Поезія “Любити…”
Любити… Значить дихати за двох,
Любити… Значить проростати цвітом,
Крізь призму літ, із попелу епох
Здійматися душею понад світом…
Продовжити читання “Поезія “Любити…””
Поезія “Ніхто не є випадковим…”
Для когось я буду нотою,
Для когось – цілою гамою,
Комусь – перехожою сотою,
Комусь – найдорожчою самою…
Продовжити читання “Поезія “Ніхто не є випадковим…””