Тато багато працює,
– В мене у школі свято…
Тато на жаль не чує,
Справ, як завжди, багато…
Продовжити читання “Поезія «Тато багато працює …»”
Поезія «Не міняйте любов на пляшку…»
У повітрі мрії кружляли,
Кожна з них промінчиком сонця,
Полетіла туди де чекали,
Виглядаючи у віконце….
Продовжити читання “Поезія «Не міняйте любов на пляшку…»”
Поезія “Господь чекає…”
Ти сьогодні прокинувся зранку,
Вмився, швидко одежу накинув,
Я чекав, що хоч після сніданку,
Ти згадаєш про мене, сину…
Продовжити читання “Поезія “Господь чекає…””
Прозовий, автобіографічний твір “Недитячий дитячий сон”
Ви вірите в сни? Вони бувають такі різні – емоційні і суєтні, добрі і неприємні, віщі і пусті… І мені, як і кожному з вас сняться сни, та один запам’ятався на все життя…
Мені було років шість або сім. В цей час наша сім’я – мама, тато, я і дві мої сестрички, жили в будинку біля церкви. Будинок стояв внизу, а церква височіла на горбочку. Ввечері батько з двома моїми сестричками зібрався їхати до бабусі. Дорога туди була не близька, кілометрів сто. Зима розкошувала, посипаючи білим лапатим снігом дороги. Повернутися вони планували через кілька днів. У той час, батько працював водієм великого вантажного автомобіля, яким вони й поїхали. А ми з мамою, провівши їх, лягли спати.
Продовжити читання “Прозовий, автобіографічний твір “Недитячий дитячий сон””
Поезія “Тримай мене, синочку мій, за руку …”
Тримай мене, синочку мій, за руку,
Я поруч, чуєш, прожени страхи́!
Упевнено іди, у двері стукай,
А головне – не відпускай руки́..!
Продовжити читання “Поезія “Тримай мене, синочку мій, за руку …””
Поезія “Трохи часу…”
Тихо грався хлопчик у кімнаті,
Іграшки навкруг, машинки, трасси,
І конструктори і літачки крилаті,
Все що може лиш дитя бажати…
Продовжити читання “Поезія “Трохи часу…””
Дитячий віршик “Михасик і калюжа”
Михасик надумав в калюжку ступити
Стоїть, руки вбоки,
Бо гумців немає, стоїть заглядає
Калюжа глибока…
Продовжити читання “Дитячий віршик “Михасик і калюжа””
Поезія “Це щастя…”
Ми все життя шукаєм щастя –
Спочатку у обіймах у матусі,
Вбираючи її добро і ласку,
І просячись до рідної на руці.
Продовжити читання “Поезія “Це щастя…””
Поезія “Подяка татові”
Моя стіна, опора у житті,
Мій батько – найцінніший і найкращий,
Твої поради збережу навік в душі,
Розмови щирі і відверті наші.
Продовжити читання “Поезія “Подяка татові””