Вона танцювала не так як усі,
І рухи її – поза рамки стандарту
Одні насміхались, а інші її
Старались затиснути в ті самі рамки…
Продовжити читання “Вона танцювала.”
Поезія «Вона УКРАЇНКА!» російсько – Українська війна 2022 – 2023р.
Хтось називає її особливою,
Сильною, вільною, дуже звабливою,
Хтось обіцяє їй усе на світі
А вона просто лиш хоче жити…
Продовжити читання “Поезія «Вона УКРАЇНКА!» російсько – Українська війна 2022 – 2023р.”
Поезія «І буде так!!!»
Не хоче НАТО закривати небо,
Над Україною гуркочуть літаки…
О Господи, ми молимось до Тебе:
Закрий, над нами небо нині Ти!
Продовжити читання “Поезія «І буде так!!!»”
Поезія «Підіймайся, російська мамо!!!»
Що там в тебе, російська мамо?
Діточки́ вже спати лягають?
А мої отут у підвалі,
Знов відбою тривоги чекають…
Продовжити читання “Поезія «Підіймайся, російська мамо!!!»”
Поезія “Витри сльози, моя дитино …”
Витри сльози, моя дитино,
Скинь мішок, що несеш давно,
Глянь, як сильно затиснув спину,
Та хіба ж він вартий того́?
Продовжити читання “Поезія “Витри сльози, моя дитино …””
Поезія “А думки наче хмари чорні…”
А думки… Наче хмари чорні
Так, буває, нахлинуть дощем,
Скотять мрії в пусту безодню?
І на серці залишать щем…
Продовжити читання “Поезія “А думки наче хмари чорні…””
Поезія “Не ламайте дитині крила!”
Як хочеться, щоб в житті наших дітей зустрічалися лише хороші люди, які вміють надихати, підіймати, щоб міцніли їх дитячі крила, подаровані їм батьками…
Не ламайте дитині крила,
Ті, які я так важко ростила,
Ті які я слізьми омивала,
Материнським теплом огортала…
Продовжити читання “Поезія “Не ламайте дитині крила!””
Поезія “Що скажуть люди?”
Що скажуть люди? – Як вам це питання?
Так часто у житті воно лунає.
А що у серці? Що душа бажає?
Сховати треба, глибоко ховаєм…
Продовжити читання “Поезія “Що скажуть люди?””
Поезія “Гірка торбинка.”
Розлогим шляхом милувались очі,
Раділо серце, тішилась душа,
Дитя робило перші свої кроки
Невпевнено ступаючи в життя…
Продовжити читання “Поезія “Гірка торбинка.””
Поезія “Життя прожити – не поле перейти…”
В народі кажуть, що життя прожити
Не просто, – це не поле перейти,
А я скажу, як навчимось любити
То вільні станемо, як польові птахи…
Продовжити читання “Поезія “Життя прожити – не поле перейти…””