Витри сльози, моя дитино,
Скинь мішок, що несеш давно,
Глянь, як сильно затиснув спину,
Та хіба ж він вартий того́?
Продовжити читання “Поезія “Витри сльози, моя дитино …””
Поезія “Тоненькі крильця”
Тихенько осінь падала на плечі,
І вітер грався золотавим листям,
Вона ішла беззахисна, маленька,
Сховавши під плащем тоненькі крильця…
Продовжити читання “Поезія “Тоненькі крильця””
Поезія “Бог біля тебе стоїть…”
Ти колись у дорозі впав,
Подорожній вдарив у спину…
Тоді Бог біля тебе стояв,
Обіймаючи, мов дитину…
Продовжити читання “Поезія “Бог біля тебе стоїть…””
Поезія “Їм вручили крила…”
В пам’ять про загиблих під час обвалу будинку в Дрогобичі в ніч з 27 на 28 серпня 2019 року…
Ніч уже заглядала в віконце,
Якось сумно чомусь їй стало,
Наче завтра не вийде сонце,
Усміхнулась й думки відігнала…
Продовжити читання “Поезія “Їм вручили крила…””
Поезія “Моє небо, не плач…”
Моє небо, ти плачеш? Прошу́, не тривожся дарма,
Я тобі обіцяю не схибити і не зламатись,
Навіть як обпікатиме холодом люта зима,
Моє небо, блакиті твоєї я буду триматись…
Продовжити читання “Поезія “Моє небо, не плач…””
Поезія “Рідна людина…”
Коли забирає проникливий біль
В полон твої дні і хвилини,
Ти зможеш піднятися крізь заметіль,
Бо поруч є рідна людина…
Продовжити читання “Поезія “Рідна людина…””
Поезія “Візьми мої крила…”
Візьми мої крила, не бійся – літати так просто,
Здійнятись над містом, вбираючи волі тепло,
Там, високо в небі, байдуже якого ти зросту,
Там цінний лиш статус душі, а все решта – ніщо!
Продовжити читання “Поезія “Візьми мої крила…””
Поезія “Пам’яті моєї бабусі…”
Провели бабусеньку… Простились,
Діти, внуки, правнуки, родина,
Вишні біля хати похилились –
«Де ж ти йдеш, бабусю, на чужину?»
Продовжити читання “Поезія “Пам’яті моєї бабусі…””
Поезія “Вітер скоро мине…”
Коли серце пече,
Коли розум кипить,
І сльоза не тече,
І світанок мовчить…
Продовжити читання “Поезія “Вітер скоро мине…””
Поезія “Я нині для тебе пишу…”
Я нині для тебе пи́шу
Так – так, саме для тебе,
І, словом хвилюючи тишу,
Схиляю глибоке небо…
Продовжити читання “Поезія “Я нині для тебе пишу…””