На цю поезію мене надихнуло розважання отця Піо – «Я бачу, що у ваших душах є всі пори року: не раз ви переживаєте безплідну зиму з частим розбиттям, тривогою і турботами, не раз – травневі роси із запахом святих квітів, не раз ви живете в літньому спекотному полум’ї бажань…»
А у твоїй душі чотири пори року:
Зима пронизлива… Сліди осінніх злив…
Весна квітуча… Літо синьооке,
Проходять павутинням твоїх снів…
Продовжити читання “Поезія “А у твоїй душі чотири пори року…””
Поезія “Сьогодні ти живеш…”
Сьогодні ти живеш, ідеш стежками,
А завтра хтось ітиме за тобою,
І осінь знову литиме дощами,
Весна вражатиме казковою красою…
Продовжити читання “Поезія “Сьогодні ти живеш…””
Поезія “Не відкладай на завтра..!”
Не відкладай на завтра своє щастя, чуєш?
Не відкладай, те що потрібно для душі…
Життя – це мить, якою ти мандруєш,
Не віддавай цю мить у спогади чужі…
Продовжити читання “Поезія “Не відкладай на завтра..!””
Поезія “Якою мірою міряєш ти?”
Поезія на основі цитати із Святого Письма : Давайте, і вам буде дано мірою повною, так що навіть буде пересипати через край, вам буде відсипане, бо якою мірою відміряєте, такою відміряють і вам. (Єв від Луки 6:38)
Від тебе залежить як будеш іти,
Що матимеш в цьому житті,
Якою бо мірою міряєш ти,
Такою й відмірять тобі…
Продовжити читання “Поезія “Якою мірою міряєш ти?””
Поезія “Божий Дар – душа!”
Усе в житті твоєму не даремно,
Усе в житті твоїм не просто так,
І світло на стежках буває й темно,
Усе розписано Отцем на небесах…
Продовжити читання “Поезія “Божий Дар – душа!””
Поезія “Купина неопалима”
Перегорає біль, перегорає,
Всихають сльози, наче вранішня роса,
Світає, за вікном моїм, світає,
Стираються щемливі почуття…
Продовжити читання “Поезія “Купина неопалима””
Поезія “Закохуйся в душу! “
Закохуйся в душу, у ній увесь світ,
У ній і весна твоя й літо,
Закохуйся в душу, все решта наліт,
Обгортка не зможе зігріти…
Продовжити читання “Поезія “Закохуйся в душу! “”
Поезія “А що людина?..”
А що людина?
Скільки їй для щастя треба?
Осіннього шматочок неба,
Відбиток мрії у веселці,
Усмішку тих що там у серці…
Продовжити читання “Поезія “А що людина?..””
Поезія “Послухай тишу…”
Послухай тишу…Так, вона багатослівна…
Серцебиттям розкаже про усе,
Можливо трішечки консервативна
ЇЇ мелодія, але тебе пройме…
Продовжити читання “Поезія “Послухай тишу…””
Поезія “Дощить…”
Дощить… Так часто у житті дощить,
Тумани огортають перехрестя,
Щемить у грудях глибоко, щемить
Йду, крізь тумани, слухаючи серце…
Продовжити читання “Поезія “Дощить…””