Було́… Я падала і підіймалась…
Було́… Я плакала, але й сміялась…
Було́… І літо, й мокра осінь…
Було́… І сонечко, і грози…
Продовжити читання “Поезія “Було́…””
Поезія “Бо що осінь, супроти любові…”
Осінь холодом тіло проймала,
Цяпотіла дощами по шкірі,
Павутинням думки огортала,
І прокрастися в душу хотіла…
Продовжити читання “Поезія “Бо що осінь, супроти любові…””
Поезія “Пробач…”
Поезія на основі цитати із Святого Письма – «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш Небесний простить вам…» (Єв. Матея 6:14)
Пробач, як ранила тебе до болю,
Невмисно зачепивши за живе,
Побачила сьогодні очі тво́ї,
І зрозуміла як люблю тебе…
Продовжити читання “Поезія “Пробач…””
Поезія “Дорогоцінність”
Дорогоцінні речі нас тримають
В лещатах егоїзму і гріха,
А серце плаче, а душа страждає,
Бо не вартують речі ні гроша…
Продовжити читання “Поезія “Дорогоцінність””
Поезія “Істина дорога”
Поезія на основі цитати із Святого Письма – «Благаємо вас також браття: наставляйте на розум безчинних, втішайте малодушних, підтримуйте немічних, будьте довготерплячі до всіх…Завжди радійте…» (посл. До Солунян 5: 14)
Обійми того хто поряд, обійми,
Подаруй йому тепло й надію,
Хтось спіткнувся, – руку простягни,
Глянь, його стежки чомусь чорніють.
Продовжити читання “Поезія “Істина дорога””
Поезія “Ти знаєш, я люблю́…”
Ти знаєш, я люблю́, я так люблю́…
Здавалося б, не можна так любити,
Щоби кістками відчувати біль твою,
В душі вогнем від сліз твоїх горіти…
Продовжити читання “Поезія “Ти знаєш, я люблю́…””
Поезія “А ти люби…”
Поезія на основі цитати із Святого Письма – “Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як Я був полюбив вас, так любіте один одного й ви!» (Єв.Іоанна, 13:34)
А ти люби, люби супроти всього,
Крізь гордощі переступи й люби,
Бо серце у любові – перемога,
Над холодом безмісячної тьми…
Продовжити читання “Поезія “А ти люби…””
Поезія “Що я без тебе?”
Що я без тебе, без твоїх очей,
Без того всесвіту в якому потопаю…
Як ніч без неба, місто без людей,
В якому мрії – привиди блукають…
Продовжити читання “Поезія “Що я без тебе?””
Поезія “Помовчимо…”
Помовчимо… Як за́вжди, наодинці,
Тихенько ввечері вмостившись на дивані,
Про те каміння, що зібралось у торбинці,
Там у душі, й наносить гострі рани…
Продовжити читання “Поезія “Помовчимо…””
Поезія “Трохи часу…”
Тихо грався хлопчик у кімнаті,
Іграшки навкруг, машинки, трасси,
І конструктори і літачки крилаті,
Все що може лиш дитя бажати…
Продовжити читання “Поезія “Трохи часу…””