Поезія “Чому ж людина..?”

А світанок душу не ранить,
Сонця промені не обпечуть,,
Дощ ніколи підступно не вдарить,
Лицемірством вітри не проймуть…

А людина..? Чому ж людина,
Якій Бог дав частинку себе…
Прагне зрізати твої крила,
Не під силу збагнути це…

А людина..? Чому ж людина,
Для якої у світі все…
Усміхаючись в очі щиро,
За спиною жало несе…

Як болить… Не зумію прийняти
Те, що поруч тими ж стежками,
Йдуть оті, що сьогодні за брата,
Завтра ж першими кинуть камінь…
18.07.2018р.
© Автор Британ Галина Ярославівна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *