Не спіши, не лети галопом,
Не женися за адреналіном,
Може там десь за поворотом
На дорозі чиясь дитина…
Продовжити читання “Поезія “Водію…””
Поезія “Особлива Людина”
Коли у душі – небеса,
А щастям стає кожна днина,
Це значить у тво́є життя
Прийшла особлива Людина…
Продовжити читання “Поезія “Особлива Людина””
Поезія “Колись…”
Колись, тримаючи мої долоні,
Мов скарб, що найдорожчий від усіх,
Ти поглядом обіймеш мої скроні,
Побачивши на них вже перший сніг…
Продовжити читання “Поезія “Колись…””
Поезія “Дорога моя людина ( моїй мамі )”
Моя рідна, ти – моя душа
Ти в житті – моє благословення,
Моє сонце і моя весна,
Мої крила і моє натхнення!
Продовжити читання “Поезія “Дорога моя людина ( моїй мамі )””
Поезія “Безмежний світ…”
Безмежний світ… Безмежні я і ти,
Безмежні мрії і любов безмежна…
Прощань немає, є лишень мости,
Страху немає, тільки обережність…
Продовжити читання “Поезія “Безмежний світ…””
Поезія “Якісне взуття…”
Така красива, радісна, успішна,
Така щаслива, впевнена така…
– Сідай, дитино, поговорим трішки,
Заходь, отут залиш своє взуття…
Продовжити читання “Поезія “Якісне взуття…””
Поезія “Любити…”
Любити… Значить дихати за двох,
Любити… Значить проростати цвітом,
Крізь призму літ, із попелу епох
Здійматися душею понад світом…
Продовжити читання “Поезія “Любити…””
Поезія “Ніхто не є випадковим…”
Для когось я буду нотою,
Для когось – цілою гамою,
Комусь – перехожою сотою,
Комусь – найдорожчою самою…
Продовжити читання “Поезія “Ніхто не є випадковим…””
Поезія “Я не вмію ховати душу …”
Я не вмію ховати душу,
Із дитинства просили – ховай,
Не навчилась, хоч певно мушу,
Бо буває болить до краю…
Продовжити читання “Поезія “Я не вмію ховати душу …””
Поезія “Ти – теплота…”
Ти – теплота, яку я так шукала,
В якій так затишно моїй душі,
Я все життя від холоду втікала,
Таки втекла, довірившись тобі…
Продовжити читання “Поезія “Ти – теплота…””